У Дрогобичі провели засідання Наукового товариства ім. Шевченка

У Дрогобичі відбулася наукова сесія осередку НТШ: вшанували історика Александровича та представили нові дослідження

У Народному домі імені Івана Франка в Дрогобичі відбулося засідання XXXVII Наукової сесії Дрогобицького осередку Наукового товариства імені Шевченка. Участь у заході взяли науковці, педагоги, дослідники історії та представники громади.

До роботи сесії долучилися міський голова Тарас Кучма.Під час відкриття міський голова наголосив на важливості наукової роботи у час війни, підкресливши, що збереження історичної правди є одним із чинників стійкості українського суспільства.

«Якщо в час війни ми продовжуємо займатись науковою діяльністю — це доказ того, що нашу націю неможливо зламати. Сьогодні у світі багато маніпуляцій і спроб переписувати історію, тому особливо важливо берегти правду», — зазначив Тарас Кучма.

Під час засідання привітали доктора історичних наук Володимира Александровича з нагоди 70-річчя та відзначили його за багаторічну наукову діяльність і вагомий внесок у дослідження історії та культури Дрогобиччини. Вітання науковцю висловили також представники університетської спільноти, а музичний дарунок підготував муніципальний чоловічий хор «Боян дрогобицький».

Після офіційної частини відбулися наукові доповіді. Модераторами сесії виступили історики Леонід Тимошенко та Микола Галів. Учасники представили дослідження з історії, мовознавства та суспільних процесів, зокрема йшлося про зміни до українського правопису, діяльність радянських репресивних структур у повоєнний період та нові історіографічні праці.

Окрему увагу під час засідання приділили новим фактам з історії Наукового товариства імені Шевченка. Як зазначив Володимир Ханас, у дослідженнях вдалося встановити, що батько Степана Бандери — отець Андрій Бандера — був членом товариства ще з 1907 року.

У межах сесії також відбулася презентація нових видань, серед яких книги
Володимира Александровича та Богдана Лазорака «Східницька громада: спадщина давніх церков та церковного мистецтва»
та Миколи Галіва «Історія села Літиня. Від найдавніших часів до кінця XVIII століття».