ЄС і Україна: міфи, які варто розвінчати

Україна розпочала шлях до євроінтеграції одразу після відновлення незалежності у 1991 році. Намір стати членом Європейського Союзу підкріплюється не лише деклараціями, а й конкретними діями та реформами в усіх сферах. Партнери бачать Україну майбутнім членом європейської родини та підтримують євроінтеграційні процеси.

Однак на шляху до членства в ЄС Україна стикається не лише з внутрішніми перепонами. Росія, що століттями намагається утримати нас у зоні свого впливу — за межами західного цивілізаційного простору, поширює міфи та дезінформацію. З одного боку, РФ прагне розколоти суспільство, дискредитуючи євроінтеграцію та створюючи суперечності між прихильниками євроінтеграції та тими, хто сумнівається. З іншого — сподівається посіяти сумніви всередині самого Євросоюзу, щоб підірвати міжнародну підтримку України. Міфами про євроінтеграцію РФ намагається легітимізувати військову агресію, представляючи її як наслідок курсу на Захід.

Ми спростовуємо найпоширеніші міфи про ЄС та Україну, за допомогою яких Росія маніпулює як українською, так і європейською аудиторіями.

Наратив №1: «ЄС використовує Україну та заробляє на ній гроші»

Європейський Союз є найбільшим донором фінансової підтримки України. Лише у 2025 році Україна отримала понад 28,7 млрд євро фінансової допомоги від ЄС. Загалом з початку повномасштабного вторгнення Росії Європейський Союз виділив 194,9 млрд євро. Це кошти на підтримку загальної економічної, соціальної, фінансової стійкості України та гуманітарну допомогу (104,5 млрд євро), військова допомога (69,7 млрд євро), а також допомога державам-членам у задоволенні потреб українських біженців у ЄС (близько 17 млрд євро). Значна частина цих надходжень — це гранти, тобто гроші, які не потрібно повертати, та пільгові кредити з довгими термінами погашення.

Для того щоб стати членом ЄС, Україна має впроваджувати реформи. Проте це теж не є «використанням» України. Реформи, зокрема антикорупційна або ж реформа з розвитку верховенства права, важливі й для самої України, відповідають Конституції та запиту суспільства. Наративом про використання Євросоюзом України РФ намагається створити враження, ніби одна залежність — російська — міняється на іншу. Однак ЄС не має механізмів примусу. Це партнерство, в якому Україна зберігає повний суверенітет.

Наратив №2. «Євроінтеграція призвела до краху економіки України»

З моменту набуття чинності Угоди про асоціацію у 2017 році ЄС став найбільшим торговельним партнером України. Після повномасштабного вторгнення РФ Євросоюз відкрив свій ринок для українських товарів, скасувавши мита та квоти. У 2024 році понад 50% української торгівлі припадало на країни ЄС. Загальний обсяг торгівлі товарами між ЄС та Україною у 2024 році досяг 67,2 млрд євро. Імпорт товарів з України до ЄС у 2024 році становив 24,5 млрд євро.

Коли ж Україна увійде на єдиний ринок ЄС, ввізні мита будуть остаточно скасовані, а вимоги технічного регулювання та санітарних і фітосанітарних заходів визнані еквівалентними. Це своєю чергою усуне нетарифні бар’єри у торгівлі і, за оцінками Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, матиме суттєвий позитивний вплив на економіку України. Прогнозується, що в довгостроковій перспективі добробут зросте на 21,6%, а реальний ВВП — на 16,4%.

Звісно, що для цього економіка України потребуватиме структурної адаптації.

Наратив №3. «Євроінтеграція України призведе до розвалу ЄС»

Цей наратив активно поширюється Росією з 2014 року. Проте, як свідчить досвід попередніх років, після розширення Євросоюз ставав сильнішим.

Після 2004 року, коли до ЄС вступили одразу 10 країн, зріс добробут, покращився рівень життя, зміцнішали демократія та рівень безпеки як у державах-членах, так і в країнах, що тільки-но приєдналися. ЄС став найбільшим єдиним ринком у світі, що зробило його ще більш привабливим торговельним партнером. З 2004 року міжнародний торговельний оборот зріс і досяг 5 трлн євро у 2023 році. Відтоді економіка ЄС зросла на 27%, а європейське суспільство отримало відчутні переваги: державні та приватні інвестиції, вільний рух товарів, послуг, капіталу та людей, більша кількість інновацій, вищі стандарти та більше можливостей.

Україна як кандидат також створює перспективи для розширення внутрішнього ринку ЄС, до того ж надає інвестиційні можливості у відбудові.

Євроінтеграція України не «призведе до розвалу ЄС». Під час підготовчого періоду країна має провести реформи, адаптувати законодавство тощо. Система ЄС побудована таким чином, щоб захистити свою стабільність. Розширення Євросоюзу навпаки сприятиме його безпеці на східному фланзі та стійкості.

Наратив №4. «Вступу в ЄС хоче влада, а не українці»

Дані численних незалежних досліджень свідчать про підтримку курсу на євроінтеграцію більшістю українців, яка протягом останніх років лише зростає.

Згідно з даними соціологічного дослідження, підготовленого Центром Разумкова на замовлення Київського Безпекового Форуму, станом на лютий 2026 року вступ України до ЄС підтримують 83% українців. У вересні 2025 року цей показник складав 81,7%, а у вересні-жовтні 2022 року — 78,4%.

Результати загальнонаціонального опитування, проведеного на замовлення Центру «Нова Європа», презентовані у грудні 2025 року, продемонстрували ще вищі цифри: 85,5% громадян України підтримують членство в ЄС.

70% українців готові проголосувати за вступ до ЄС на референдумі, про що свідчить опитування громадської думки від проєкту EUNEIGHBOURS east в Україні.

А результати соціологічного дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології наприкінці 2025 року, показали, що 64% українців вірять, що через 10 років Україна процвітатиме у складі Євросоюзу.

Наратив №5. «У Росії, на відміну від ЄС, цінують життя та добробут українців»

Російський безпілотник влучив у вівтарну частину Успенського собору Києво-Печерської лаври

Росія продовжує щодня атакувати мирне населення, цивільну інфраструктуру, страчувати, катувати та депортувати українців. Злочини Росії в Україні фіксують різні міжнародні та закордонні організації, що, втім, не заважає РФ поширювати міф про «захист» українського населення та «звільнення» України.

Станом на лютий 2026 року від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україні загинуло понад 15 тис. і було поранено понад 41 тис. цивільних. Такі цифри наведені у звіті Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.

Російська злочинна армія систематично атакує енергетичну інфраструктуру України, завдаючи масштабної шкоди. Станом на січень 2026 року Україна внаслідок окупації та пошкоджень від атак втратила понад половину потужностей з виробництва електроенергії, які мала до повномасштабного вторгнення. Лише в Києві понад 1100 багатоповерхівок, у яких проживають десятки тисяч цивільних, залишилися без опалення до кінця зими після атак у січні 2026 року.

Росіяни страчують полонених цивільних (щонайменше 182, з них 7 — діти) та військових (щонайменше 109). 96% звільнених українських військовополонених повідомили про катування або жорстоке поводження під час перебування в російському полоні. Влада РФ суттєво обмежувала можливість спілкуватися зі своїми сім’ями.

Щонайменше 701 людина, зокрема 16 дітей, зазнала сексуального насильства з боку представників російської влади. За даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, анонімні користувачі в інтернеті вербували дітей для виконання небезпечних завдань проти українських військових та об’єктів інфраструктури, що призвело до загибелі та поранення цих дітей і цивільних.

Російська пропаганда прагне підірвати довіру до європейського курсу України. Натомість ЄС надає Україні масштабну гуманітарну, економічну та політичну підтримку. Підтримуючи Україну, ЄС інвестує у власну безпеку, щоб мати стабільного сусіда. Це взаємовигідне партнерство.