• Головна
  • На 166-тих уродинах Івана Франка сотня науковців з семи країн світу дискутувала про повернення втраченої спадщини українського народу
13:21, 30 серпня 2022 р.

На 166-тих уродинах Івана Франка сотня науковців з семи країн світу дискутувала про повернення втраченої спадщини українського народу

На 166-тих уродинах Івана Франка сотня науковців з семи країн світу дискутувала про повернення втраченої спадщини українського народу

27 серпня, у 166-ту річницю з дня народження Івана Франка, у Дрогобичі відбулася панельна дискусія «Національна приналежність нематеріальної культурної спадщини ХVІІІ-ХХ ст: теорія і практика».

Захід відбувся в рамках проєкту «Украдені імена», реалізованого Міжнародним фондом Івана Франка.

Цьогоріч, через війну в країні, Церемонію вручення Міжнародної премії імені Івана Франка скасували. Змінили і формат заходу – перевівши його у важливе обговорення питань національної ідентифікації та збереження наукової, літературної та культурної спадщини українського народу.

Відкрили панельну дискусію вітальним словом голова Львівської обласної ради Ірина Гримак та міський голова Дрогобицької громади Тарас Кучма.

На 166-тих уродинах Івана Франка сотня науковців з семи країн світу дискутувала про повернення втраченої спадщини українського народу, фото-1

Ця дискусія на часі давно, бо вона жевріє в кожному синьо-жовтому серці. Імена видатних постатей, імена наших Героїв, які були втрачені нами, вкрадені у нас. В цей трагічний час, коли Україна переживає повномасштабне вторгнення російського ворога, ми як ніколи мусимо бути єдині і сильні. Бо незалежність ми вибороли давно, але зараз мусимо її відстояти. Як і мусимо відстояти нашу спадщину, нашу культуру і силу нашої правди, – наголосила голова Львівської обласної ради Ірина Гримак.

Очільниця ЛОР запевнила, що всі напрацьовані в ході дискусії рішення будуть підтримані обласною радою, аби рухатись далі та приймати відповідні директиви на рівні держави.

На 166-тих уродинах Івана Франка сотня науковців з семи країн світу дискутувала про повернення втраченої спадщини українського народу, фото-2

Ми раді вітати таку велику кількість науковців у нашому місті – місті Котермака, місті Івана Франка. Бо Іван Франко любив Дрогобич і завжди повертався сюди, як додому. Кожен із нас виконує свою важливу роль в перемозі. У кожного свій фронт і важливо кожному тримати цей фронт. Те, що творить ворог з нашою землею, з нашою історією, як він знищує нашу мову, нашу культуру, нашу освіту – він мусить отримати по заслузі. Тільки ми можемо не дати вкрасти свою історію, якій понад тисячу років. Тільки ми можемо зберегти нашу мову, якою спілкувався Шевченко, Франко, Кобилянська і багато-багато наших геніїв. Тільки ми, тут і зараз, можемо не дати вкрасти наших вчених, істориків, митців, поетів, поетес. Наше завдання – зберегти це. Так само, як наше завдання зберегти нашу землю, – квітучу і багату, – звернувся до учасників дійства міський голова Тарас Кучма.

Долучився до відкриття панельної дискусії директор ДІКЗ «Нагуєвичі» Богдан Лазорак. Участь в обговоренні знакових постатей України, вкрадених росією, взяв депутат Верховної Ради України Михайло Цимбалюк.

Почесними гостями заходу були правнуки Каменяра – Любов та Петро Галущаки.

На 166-тих уродинах Івана Франка сотня науковців з семи країн світу дискутувала про повернення втраченої спадщини українського народу, фото-3

Ми продовжуємо велику справу великого Генія, який своєю творчістю та своїм прикладом вчив усіх нас, яким має бути чоловік, сім’янин і громадянин, вчив нас важливості національної самоідентифікації, – наголосив організатор заходу, директор Міжнародного Фонду імені Івана Франка Ігор Курус.

Участь у панельній дискусії взяли науковці з семи країн Європи. Загалом до дискусії долучилися 107 науковців та громадсько-політичних діячів. Серед учасників були представники вищих навчальних закладів з багатьох міст України та країн Європи.

На 166-тих уродинах Івана Франка сотня науковців з семи країн світу дискутувала про повернення втраченої спадщини українського народу, фото-4

Учасники обговорювали проблеми повернення до української культурної спадщини знакових постатей минулого, які народилися і працювали на території сучасної України, дискутували про очищення громадських просторів наших міст і сіл від нав’язаних героїв московсько-радянської імперії.

На прикладах Австрії, Італії, Польщі, Румунії, України та Франції було розглянуто практики формування національних спадщин, а також те, як Україні вилучати чужі імена зі своєї культурної спадщини та громадських просторів. Учасники дискусії погодилися, що існування в містах і селах «чужих імен» досі є ідеологічними маркерами минулого і вони впливають на формування національної самоідентифікації українців.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оголошення
live comments feed...