У Дрогобицькій громаді оцифрували 55 кладовищ: створили реєстр із понад 80 тисяч імен

У Дрогобицькій громаді завершили масштабний етап оцифрування кладовищ. До єдиного цифрового реєстру внесли інформацію про 69 002 могили та 80 778 осіб, а для ідентифікації поховань зробили понад 70 тисяч фотографій. Громада стала першою в Україні, яка створила комплексну цифрову мапу всіх кладовищ своєї території.

Результати проєкту презентували у Дрогобицькій міській раді за участі представників місцевих і регіональних медіа.

Цифровий сервіс представили заступник директора КП «Служба муніципального управління» Андрій Янів та його розробник — стебничанин, ветеран російсько-української війни Олег Лехуш.

Від паперових журналів до єдиної цифрової бази

Оцифрування стало частиною комплексної роботи з упорядкування місць поховань у громаді. Раніше інформація про поховання переважно зберігалася у паперових журналах, єдиної системи обліку не було, а частина кладовищ не мала належно впорядкованої земельної документації.

Робота охопила всі 55 кладовищ, які перебувають на балансі КП «СМУ». Загальна площа опрацьованих територій становить 109 гектарів — приблизно 150 футбольних полів.

Як пояснив Андрій Янів, упорядкування передбачає чотири основні напрями: виготовлення технічної документації, оцифрування інформації про поховання, благоустрій кладовищ та розробку проєктів колумбаріїв.

Необхідність останнього напряму пов'язана зі збільшенням кількості кремацій. За словами посадовця, уже 92 родини скористалися такою послугою, тому громада має подбати про відповідну інфраструктуру для поховання урн із прахом.

Понад 70 тисяч фотографій та аерофотозйомка

Безпосередньо цифрову систему розробив Олег Лехуш. Під час роботи вдалося не просто перенести паперові записи в електронний формат, а й систематизувати інформацію про поховання та прив'язати її до конкретних місць на карті.

Для створення реєстру опрацювали:

• 55 кладовищ загальною площею 109 гектарів;

• 69 002 могили;

• 80 778 імен;

• понад 70 тисяч фотографій надгробків та поховань.

Крім того, території всіх кладовищ обстежили за допомогою дрона. На цифровій карті визначили межі кладовищ і розташування секторів, що має полегшити пошук конкретних місць поховань.

Одним із найскладніших завдань стало встановлення імен людей, чиї надгробні написи пошкоджені або стерлися з часом. У таких випадках інформацію намагалися відновити, зокрема за допомогою місцевих мешканців, які допомагали ідентифікувати поховання.

За оцінкою розробника, точність сформованої цифрової бази становить 98%.

У реєстрі знайшли записи ще за XVIII століття

Оцифровані дані стали основою не лише для обліку поховань, а й для історичних та демографічних досліджень.

Найдавніший читабельний запис у базі датується 1792 роком. Також вдалося проаналізувати кількість поховань, поширені імена та прізвища мешканців різних населених пунктів громади.

За зібраною статистикою, щороку на кладовищах громади здійснюють близько 1600 поховань.

Окремо дослідили середню тривалість життя померлих за населеними пунктами. Найвищі показники зафіксували у селах Селець, Бистриця та Воля Якубова — близько 75 років. Середній показник по громаді становить 66 років.

Що планують розвивати далі

Створення цифрової мапи — не завершальний етап роботи. Серед наступних завдань — інтеграція пошуку поховань на офіційному сайті Дрогобицької міської ради, встановлення інформаційних стендів безпосередньо на кладовищах та розробка CRM-системи для обліку вільних місць.

Міський голова Тарас Кучма відзначив масштаб виконаної роботи та наголосив на важливості збереження належного стану місць поховань.

За його словами, кладовища мають бути не занедбаними територіями, а місцями пам'яті та пошани до людей, які жили й творили історію громади.

Ознайомитися з цифровою картою та скористатися пошуком поховань можна на сайті:

memoriamap.com.ua

Цифровий реєстр дає змогу не лише швидше знаходити місця поховань, а й зберігати імена людей, частина яких без систематизації старих записів могла б з часом бути втрачена.