Обираючи суші у Дрогобичі на сайті https://dr.smaki-maki.com/, часто можна обрати варіант не зі звичним лососем чи креветкою, а з поживним тунцем. Але ж чому ця риба така популярна не лише в Україні, а й у Японії теж?
Різновиди та особливості тунця
Найперше варто відзначити, що тунець – загальна назва одного з риб’ячих різновидів, яких відносять до сімейства скумбрієвих. Сьогодні у світі налічується приблизно два десятки різновидів тунцевих, принаймні з тих, що були помічені та вивчені науковцями, проте найчастіше у промислових масштабах та в їжу вживаються лише чотири.
Існують наступні види тунця:
- Смугастий: його називають боніто, а також часто вживають у їжу смаженим або копченим, інколи його можуть використовувати у сухому вигляді чи готувати з нього так звану тунцеву стружку;
- Жовтий: доволі величенька риба, вага якої може досягати до двох сотень кілограм, а тому його часто продають на аукціонах окремими частинами, й саме цю рибу можна знайти в Україні;
- Макрелевий: найменші та найдешевші представники свого виду, які не мають особливої цінності, а тому з них активно роблять консерви;
- Блакитний: найбільший з усього сімейства, може досягати ваги до пів тони, вважається найдорожчим та найсмачнішим видом тунця, який ловлять не лише в Японії, а й на берегах Америки.
Але окрім видів цієї риби варто поговорити й про особливості та її складові. Японці дуже трепетно ставляться до окремих її складників. Наприклад, для суші та ролів використовують м’ясо зі спинки, яке зветься акамі, адже воно темне, не надто жирне. Хвостова частина – це сешима, яка має найнижчу якість, доволі жорстка та жирна, а тому її додають до супів або топінгів.
А от найдорожча частина тунця й при цьому найсмачніша – це торо, тобто черевце. Воно позбавлене жиру, м’яке, ніжне, практично тане у роті, а тому в Японії сашимі з тунця створюються саме з цієї його частини.
Чому тунець так люблять в Японії
Блакитний тунець – різновид риби, який найчастіше вживають в Японії у їжу. Скласти йому конкуренцію може хіба що поживний річковий вугор, але не лосось, який рідко зустрічається й фактично не цінується на острові.
Тунця можна зустріти будь-де – від ресторану до маленького закладу домашнього харчування та навіть супермаркету. Й, звісно ж, на рибному ринку, де проводиться аукціон одразу після того, як тушки риби були виловлені й доставлені у порт.
Популярність тунця пояснити доволі просто: його основний ареал проживання та нересту – це північні широти. Через холодний клімат та прохолодну воду м’ясо тунця доволі жирне, а тому – неймовірно смачне, збагачене великою кількістю поживних речовин та мінералів.
На ціну японського тунця впливає також професійність вилову, адже рибу витягають з води обережно, що допомагає зберегти особливі посмаки м’яса.
А якщо ви хочете спробувати найкращі варіанти суші з тунцем – обирайте їх у ресторані Смакі-Макі у Дрогобичі!