Алексєєв Олег Михайлович, старший юрист, керівник практики кредитних спорів. Сайт автора: https://profconsulting.com.ua.

Чому тема «не платити» викликає паніку

Мікрофінансові компанії роками формували у позичальників відчуття, що борг — це майже злочин. Дзвінки, повідомлення, ультиматуми працюють як сирена. У реальному житті більшість цих погроз не мають під собою правової основи. З мого досвіду, люди бояться не наслідків, а невідомості, бо ніхто нормально не пояснює, що буде далі крок за кроком.

«Не платити» ≠ порушувати закон

Коли люди чують фразу «не платити кредит», у голові автоматично вмикається тривога. Але право дивиться на це інакше. Цивільний кодекс України у статтях 509 і 526 не карає за сам факт несплати, він лише описує, як має виглядати зобов’язання. Якщо простіше: закон фіксує обов’язок, але не прирівнює його невиконання до злочину.

У реальному житті це означає одну важливу річ. Поки немає рішення суду, держава не втручається у ваші фінансові проблеми. Ніхто не відкриває справи «автоматично», не передає інформацію поліції і не забирає майно. З мого досвіду, це ключовий момент, який заспокоює людей і дозволяє мислити стратегічно, а не на емоціях.

Коли мене питають, чи «можна просто не платити», я завжди уточнюю: питання не в дозволі, а в наслідках. Несплата — це цивільний спір, який має свій сценарій розвитку. І цей сценарій значно спокійніший, ніж його зазвичай малюють колектори.

Перші тижні прострочення: що відбувається насправді

На старті прострочення ніякої «великої юридичної машини» ще не існує. Немає суду, немає виконавчої служби, немає рішень, які щось змінюють у вашому правовому статусі. Є лише активна комунікація з боку МФО або підключених колекторів. Їхня мета проста — психологічно дотиснути і змусити заплатити якомога швидше.

У реальному житті це виглядає як масові дзвінки, повідомлення з однаковими фразами і «термінові попередження». Часто тексти копіюються автоматично і не мають нічого спільного з реальною процедурою. З мого досвіду, на цьому етапі люди найчастіше лякаються і починають діяти імпульсивно: беруть нові кредити, віддають останні гроші, домовляються на словах.

Але саме перші тижні — це період, коли у боржника найбільше свободи і найменше юридичних ризиків. Ніхто ще не обмежив рахунки, не зафіксував борг через суд, не передав справу виконавцю. Це час, коли можна спокійно оцінити ситуацію, зібрати інформацію і вибрати стратегію. Насправді ті, хто використовує цей період для аналізу, а не паніки, майже завжди опиняються у кращій позиції надалі.

Колектори: межі дозволеного

Закон України «Про споживче кредитування», зокрема стаття 25, встановлює чіткі рамки етичної поведінки. Заборонені погрози, тиск, дзвінки родичам, розголошення інформації про борг. Багато разів я стикався з ситуаціями, коли колектори відкрито порушували ці вимоги. У реальному житті це означає, що боржник має не лише обов’язки, а й серйозні права.

Міфи про поліцію, суд і «посадки»

Погрози поліцією — це класичний елемент тиску. Кредити регулюються цивільним правом, а не кримінальним. Поліція не займається боргами за договорами. Суд — це окремий етап, який потребує часу і процесуальних дій, а не «автоматичної подачі».

Коли МФО реально йдуть до суду

Суд — це витрати, навіть для МФО. Тому до суду подаються не всі справи, а лише ті, де є економічний сенс. На практиці це відбувається через місяці або навіть роки прострочення. З мого досвіду, сам факт боргу ще не означає неминучий суд.

Що перевіряє суд у справах мікрозаймів

Суд не приймає вимоги на віру. Він аналізує договір, розрахунок боргу, обґрунтованість штрафів і пені. Це випливає із загальних принципів цивільного права і судової практики. У реальному житті суди часто зменшують суми, заявлені МФО, іноді в рази.

Що змінюється після рішення суду

Після рішення суду хаос закінчується. Сума боргу фіксується і перестає зростати довільно. У реальному житті це дає боржнику чітке розуміння масштабу проблеми. Парадоксально, але для багатьох саме суд стає точкою стабілізації.

Виконавче провадження без ілюзій

Закон України «Про виконавче провадження» надає виконавцю інструменти примусового стягнення, але вони не безмежні. Не все майно можна забрати, не всі доходи можна арештувати. З мого досвіду, найбільша шкода виникає тоді, коли людина нічого не робить і не комунікує з виконавцем.

Якщо боргів кілька і вони накопичуються

Один борг ще можна контролювати. Кілька боргів швидко перетворюються на системну проблему. У реальному житті люди часто намагаються гасити їх по черзі, але це неефективно. Саме на цьому етапі потрібно думати не про черговий платіж, а про загальну стратегію.

Альтернативи: реструктуризація і неплатоспроможність

Кодекс України з процедур банкрутства визнає, що людина може опинитися у стані неплатоспроможності. Реструктуризація дозволяє змінити умови погашення, а банкрутство — списати частину боргів. Це складні процедури, але законні. З мого досвіду, для багатьох це єдиний спосіб вийти з боргової пастки.

Скажу вам особисто: мікрозайм — це фінансовий ризик, а не кінець життя. Українське законодавство побудоване на балансі, а не на покаранні. Ця інформація, особисто для вас, щоб ви перестали керуватися страхом. Ті, хто переходить від паніки до правової стратегії, завжди виграють більше.

Алексєєв Олег Михайлович, старший юрист, керівник практики кредитних спорів. Сайт автора: https://profconsulting.com.ua.